Як ти прекрасна, ти просто сяєш!
Світло в очах і розкішне вбрання.
Ти навіть сама до кінця не знаєш,
Що ти для мене — сенс всього життя.
Як ти прекрасна, ти просто сяєш!
Зірка моя серед тисяч ночей.
Ти так граційно в кімнату ступаєш,
Що я не можу відвести очей.
Ми йдем у вечір, музика лунає,
Сьогодні свято, королева — ти.
Твій ніжний дотик серце зігріває,
З тобою хочу все життя іти.
Здається, я шукав тебе століття,
Між тисяч доль і штучних міражів.
Незрима нитка крізь усі перешкоді
Вела до тої, що я так хотів.
Як ти прекрасна, ти просто сяєш!
Світло в очах і розкішне вбрання.
Ти навіть сама до кінця не знаєш,
Що ти для мене — сенс всього життя.
Як ти прекрасна, ти просто сяєш!
Зірка моя серед тисяч ночей.
Ти так граційно в кімнату ступаєш,
Що я не можу відвести очей.
Як Інь-Ян, ми сплетені з тобою,
Де світло й тінь зливаються в одне.
Ти стала моїм спокоєм, водою,
Що від тривоги береже мене.
Нема минулого, немає завтра,
Є тільки «зараз», де зійшлись світи.
Ти — мій маяк, ти моя мантра,
І все, що треба — щоб сміялась ти.
