Мене змінив на вік, мене змінили дні
Розмови тихі і зламані надії
Когда я имела мечты золотые
Та частер фарбе, оставившись тени
Багато слов развивались, как пил
Багато масок упало без вагания
Кто-то отъехал, потому что просто не умеет
А кто-то ближе
Я научилась мовчать огнем, я втрачала та вера лишалась
Ще й надія жила попри все
Я змінилась, та сердце ще тепле
В ньому світло і ніжність жива
Знаю, шрами мої вже не стерти
Та душа не згорела моя
Мои мрії увы разлетелись та не стали слабкими
Я ціную все те що лишилось
И людей які стали своими
Хто прийшов, той залишив свій світ
Хто прийшов, той лишь тень залишилась
Я тепер не боюсь чужих бед
Бо багато чому я навчилась
Я змінилася але не зламалась
Я научилася мовчати вогнем, я втрачала та вера лишалась
Ще й надія жила попри все
Я змінилась, та сердце ще тепле
В ньому світло і ніжність жива
Знаю шрами мої вже не стерти
Та душа не згорела моя
